Наприкінці березня Україна та Ізраїль домовилися про квоту для будівельників – кожного року єврейська країна готова приймати до двох тисяч працівників. Це один з кроків з подолання незаконної міграції українців, говорить в інтерв’ю Радіо Свобода посол Ізраїлю в Україні Джоел Ліон. Він очолив посольство в Україні наприкінці серпня 2018 року, раніше працював у Литві, Канаді та США. Батьки, дідусі та прадідусі Ліона походять з України, і коли він спілкувався із Радіо Свобода про меморіал в Бабиному Яру, то згадав, що його родина була розстріляна в Кам’янці-Подільському під час Другої світової. В інтерв’ю він розповів, чому угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем ще не працює, чому він досі вважає український антисемітизм актуальною проблемою і чому деякі євреї переїжджають до Ізраїлю навіть зі Сполучених Штатів.
– Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що визнає Голанські висоти як частину Ізраїлю. Чи планує за вашою інформацією зробити те саме Україна?
– Навпаки. Україна офіційно заявила, що не визнає Голани частиною Ізраїлю, оскільки поводиться згідно із рішенням Ради безпеки ООН.
– Чи залишається Україна на одному з перших місць по кількості репатріантів в Ізраїль? В останні роки вона була однією з тих країн, звідки до Ізраїлю їхало найбільше репатріантів.
– Дуже цікаво те, що кількість тих, хто їде з України до Ізраїлю, залишається тою самою. Протягом останнього десятиріччя з України до Ізраїлю кожного року їде від п’яти до шести тисяч репатріантів, війна не змінила цих показників. Звісно на першому місці сьогодні Франція, а Росія та Україна так би мовити «змагаються» за друге місце. Потім США, Канада і Бразилія.
– А чому євреї переїжджають зі Сполучених Штатів?
– Перш за все з ідеологічних причин, це сіоністи (згідно з цією ідеологією, євреї мають жити в єврейській державі – прім.авт). І деякі, я думаю, хочуть надати своїм дітям єврейську освіту. В США така освіта приватна, вона коштує великих грошей.
– В лютому 2019 року на пунктах перетину кордонів в Україні та Ізраїлі були серйозні конфлікти – ізраїльські прикордонники не пропускали українців, в українські – ізраїльтян. Чи вирішується ця проблема?
– Це відбувається постійно починаючи з січня. Навіть сьогодні, коли ми спілкуємся, такі проблеми були. Я би хотів, щоб українці зрозуміли – причина того, що відбулося на ізраїльському кордоні, це велика кількість нелегальних мігрантів з України. За нашими підрахунками таких людей в країні близько 22 тисяч.
Це проблема для Ізраїлю, але також для України – ваші громадяни не мають там прав, вони незахищені. Ми не хочемо, щоб до нас приїжджали нелегальні мігранти з України, ба більше ми не знаємо, хто до нас приїжджає. Ми не знаємо, навіщо до нас приїжджають, а це вже питання безпеки.
Сьогодні ми працюємо разом із українським урядом, щоб згорнути нелегальну трудову міграцію в Ізраїль. І перший крок, який ми вже зробили, це договір між двома країнами про можливість законного працевлаштування для українських робітників в Ізраїлі. Ми запрошуємо до двох тисяч будівельників на рік – вони будуть мати ті ж права, що ізраїльські будівельники. Зарплата становитиме від 1700 доларів на місяць та більше, в залежності від досвіду та кваліфікації, плюс соціальний пакет. Максимальний термін контракту – п’ять років. Ми працюємо разом із Державною службою зайнятості, за чиєю діяльністю спостерігатиме ізраїльська громадська організація та її партнер в Україні.
І наш другий крок – ми офіційно визнали Україну безпечною країною. Це визначило загальний базис, далі кожний випадок розглядається індивідуально та швидко. Сьогодні українців із таким статусом в Ізраїлі від 7 до 8 тисяч. У випадку депортації, до речі, люди втрачають право відвідувати Ізраїль.
– В січні 2019 року Україна та Ізраїль підписали угоду про створення зони вільної торгівлі. Чи можна вже говорити про плоди цієї угоди?
– Це дуже гарна угода, але проблема полягає в тому, що її досі не ратифікував ізраїльській парламент. Одразу після підписання у нас розпочалася передвиборча кампанія (парламентські вибори в Ізраїлі відбудуться 9 квітня – прім.авт.) і тепер треба чекати на формування нового складу парламенту. Я не думаю, що договір із Україною буде першим питанням, яке вони будуть розглядати, але звісно угода залишається на порядку денному. Це технічне питання, її ратифікують. І після цього угода дозволить підвищити рівень життя в обох країнах.
Наприклад, ізраїльській авокадо в Україні коштує сьогодні близько 25 гривень. Якщо прибрати податок, ціна буде менше. Якщо ціна буде менше, то імпортер буде нарощувати об’єми поставок, а це в свою чергу знизить ціни ще більше. Звісно мова йде не тільки про авокадо – в переліку товарів, які будуть звільнені від мита, і металургія, і споживацькі товари. Я також впевнений, що договір збільшить інвестиції з Ізраїлю в Україну.
– До речі в січні президент Порошенко запрошував прем’єр-міністра Нетаньягу до Одеси. Ми навіть підготували маршрут екскурсії. Наскільки можливий цей візит?
– Все залежить від результатів виборів.
– Перейдемо до питань всередині України. Чи бере участь посольство у створенні меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»?
– Так, і дуже активно. Держава Ізраїль вважає себе голосом тих, хто вже не може за себе говорити. Ми вважаємо створення меморіалу найкращим рішенням. До проекту мають відношення і бізнесмен Віктор Пінчук, і міський голова Києва Віталій Кличко, і колишній посол Ізраїлю в Україні Номі Бен Амі, і екс-голова СОХНУТа Натан Щаранський, і екс-міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, і сенатор США Джо Ліберман. Посольство Ізраїлю в Україні вважає створення меморіалу найкращим шляхом розповісти світу, що відбулося не тільки в Бабиному Яру, але й на всій території колишнього СРСР. Показати і розповісти, що це таки, коли розстрілюють людей? Так в концтаборі Аушвіц було вбито майже 3 мільйонів людей. В музеї там можна зрозуміти, що це таке, коли вбивають газом.
А Бабин Яр – це символ розстрілів. В такому місті як Бабин Яр потрібний музей і такий музей, щоб люди туди приходили і розуміли, що таке розстріл. Моя родина також була розстріляна в Кам’янці-Подільському.
– Час від часу в Україні починають говорити про антисемітизм. Деякі єврейські активісти, зокрема Едуард Долинський, вважають, що він залишається серйозною проблемою. Деякі експерти, зокрема Йосиф Зісельс, вважають навпаки. Яка думка посольства щодо цієї проблеми?
– Згідно із нашими дослідженнями та нашими джерелами антисемітизм в Україні зберігається. Україна має визначитися із тим, що це таке. Дійсно, насильницького антисемітизму в Україні небагато, але глибинний – досі є. Говорити комусь: «Ти – «жид», це антисемітизм. Він проявляє себе в самій мові, в підсвідомості людей, в твердженнях на кшталт того, що євреї контролюють владу чи ЗМІ. Це перенесення провини окремих людей на всю групу, яке веде свою історію ще з Протоколів сіонських мудреців, які придумали в таємній поліції Російської імперії.
Перш за все треба визнати, що проблема антисемітизму є, і після цього можна із нею боротися. А про те, що вона є, можна побачити в наших доповідях. В них говориться, що в Україні мало випадків насильницького антисемітизму, але є проблеми із героїзацією тих, хто на думку Ізраїлю, співпрацював із нацистами, навіть якщо самі вони не вбивали євреїв. Це залишається проблемою, хоча дійсно євреї можуть ходити вулицями українських міст без ризику бути побитими.
